Адвокат Грабчук О.В.

Адвокат Житомир, юрист Житомир

Зв'яжіться з нами
067-994-23-34, 063-942-61-48

Чи можливо змінити національність в суді?

  Багато клієнтів звертаються до нас із питанням, чи можливо змінити свою національність в суді. Частіше це стосується зміни національності на «поляк» або «полька». Суди України по різному підходять до вирішення даного питання. Ми проаналізували і виклали в даній статті судові рішення, прийняті вже в 2018 році, що стосуються приналежності особи до певної національності.
  В одних випадках суди в порядку цивільного судочинства встановлюють факт, що має юридичне значення – приналежність особи до певної національності. Так, у справі № 712/1685/18 Соснівський районний суд м. Черкаси своїм рішенням від 27.02.2018 р. встановив юридичний факт, що національність заявника — «поляк».
  В інших випадках суди навіть не відкривають провадження за заявами про встановлення юридичного факту приналежності до певної національності. Так, у справі № 398/580/18 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області своєю ухвалою від 07.03.2018 р. відмовив у відкритті провадження у справі щодо встановлення факту, що має юридичне значення – приналежності батька заявниці до польської національності. Своє рішення суд обґрунтував тим, що не можуть бути встановлені в судовому порядку юридичні факти щодо належності особи до певної національності.  З означеного питання в 2018 році вже є відповідна позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 01.02.2018 р. (справа № 760/19921/16-ц) про неможливість розгляду питання щодо належності особи до певної національності шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
  Суть справи.
  21.11.2016 р. заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт, що вона народилась в певну дату в м. Миколаєві і що її національність — «німкеня». Остання прагнула відновити та зберегти своє етнічне німецьке походження відповідно до положень ЗУ «Про національні меншини в Україні». Встановлення факту німецького походження було необхідне заявниці для збереження етнічного походження свого роду. В підтвердження вимог заявниця вказала, що у свідоцтвах про народження її батька та її самої як національність батька зазначено німецьку національність. В позасудовому порядку відновити або підтвердити свою національність неможливо. Законодавство України не передбачає порядку встановлення факту реєстрації національності органами РАЦС. Тому у заявниці були відсутні правові підстави для звернення з такими вимогами до цих органів.
  Солом’янський районний суд м. Києва своїм рішенням від 21.08.2017 р. відмовив заявниці у задоволенні позову. Суд послався на ст.11 ЗУ «Про національні меншини в Україні» — що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати свою національність. Зазначена норма не регулює встановлення факту, що має юридичне значення, а тому в судовому порядку не підлягають встановленню юридичні факти щодо належності до певної національності. Способом відновлення порушеного права може бути звернення до відповідного відділу РАЦС, а у разі відмови — оскарження її в судовому порядку, а не шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
  Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою від 01.11.2017 р. апеляційну скаргу заявниці задовольнив частково, а рішення Солом’янського райсуду м. Києва скасував, провадження у справі закрив. Апеляційний суд вказав, що встановлення факту національності заявниці обраним нею шляхом не встановлюється і не підлягає розгляду в цивільному судочинстві у порядку окремого провадження.  Позиція Верховного Суду.
  Встановлено, що заявниця дійсно народилась у відповідну дату. У свідоцтві про народження батька національністю зазначено «німець». Заявниця зверталась до Солом’янського районного у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві із заявою про внесення змін до актового запису про її шлюб в частині зміни національності нареченої з «росіянка» на «німка». Висновком вказаного відділу № 130 від 20.07.2016 р. відмовлено заявниці у зміні національності з «росіянка» на «німка» в актовому записі про шлюб (у зв’язку з відсутністю підтверджувальних відомостей національності матері як «німка» та національності заявниці як «німка»). У висновку роз’яснено, що відмова у внесенні змін до актового запису цивільного стану може бути оскаржена в судовому порядку.
  Відповідно до ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту національності. Хоча зазначений у ЦПК України, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки.
  Верховний суд послався на те, що в даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі, оскільки вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. При цьому, заявниця не позбавлена права звернутися для вирішення питання про її приналежність до німецької національності до органів реєстрації актів цивільного стану як суб’єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо її національності, а у разі відмови такого суб’єкта — оскаржити її в судовому порядку.
  Доводи заявниці про те, що вона просила не встановити факт належності її до певної національності, а відновити її національність, не заслуговують на увагу, оскільки як обрання національності, так і її відновлення не відноситься до фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку. Разом з цим, заявник не позбавлена можливості захистити своє право в порядку, визначеному вищенаведеними положеннями ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
  Таким чином, можна прийти до висновку, що на сьогоднішній день в порядку цивільного судочинства вирішувати питання про зміну національності (приналежність особи до певної національності) є неможливим.