Адвокат Грабчук О.В.

Адвокат Житомир, юрист Житомир

Зв'яжіться з нами
067-994-23-34, 063-942-61-48

Неможливо в суді встановити належність особи до національності

Неможливо в суді встановити належність особи до національності

  Факти належності особи до певної національності в судовому порядку не встановлюються. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у справі № 398/4017/18 (Постанова від 29.05.2019 р.).

  У даній справі особа звернулася до місцевого загального суду із заявою про встановлення факту належності заявниці, її матері, баби та тітки до певної національності, посилаючись на помилковість таких відомостей, зазначених в актових записах про народження заявниці та її матері, що є підставою для внесення змін до цих актових записів щодо національності матері та баби. В обгрунтування вказала на відсутність первинних документів для внесення змін до актових записів цивільного стану і необхідність установлення обставин, що підтверджують її вимоги. При цьому рішення, дії чи бездіяльність органу ДРАЦС щодо внесення змін до актових записів цивільного стану заявниця не оскаржувала.
  ВП ВС встановила, що справа не містить ознак публічно-правового спору, а вимоги особи про зобов`язання органу ДРАЦС внести зміни до актових записів щодо національності матері та баби заявниці є похідними від її вимог установити певні обставини і неправильність відомостей, що містяться у таких записах.
  Велика Палата зазначила, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України № 24 від 31.12.1991 р. «Про порядок зміни громадянами України національності». Згідно з даним Указом, національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта, прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України № 70/99 від 27.01.1999 р.
  На сьогоднішній день чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено ст.11 ЗУ «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
  Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає ст.24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також ст.11 ЗУ «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
  За таких обставин в судовому порядку цивільного судочинства неможливо встановити факт щодо належності особи до певної національності.
  Щодо посилань заявниці на роз`яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07.07.1995 р. «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», відповідно до яких питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів, відомостей, які містяться в паспорті, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу, слід зазначити наступне. Вимоги п.7 Постанови, за якими при розгляді справ про встановлення неправильності в актовому записі про народження суди мають враховувати, що він, зокрема, повинен містити відомості про національність і громадянство батьків, а якщо їх не було внесено — актовий запис має бути доповнено, — відповідали законодавству України станом на час прийняття зазначеної постанови. Проте ці роз`яснення не відповідають чинному законодавству України, яким зазначення національності особи в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС не передбачено. Оскільки зазначена постанова була прийнята понад 20 років тому, тобто до прийняття Конституції України та чинних ЦК України, Сімейного кодексу України, ЦПК та КАС України, то надані в ній роз`яснення не відповідають чинному законодавству України і не можуть братися до уваги.