Існують випадки, коли водії після вчинення ДТП (наприклад, наїзд на людину) залишають місце дорожньої пригоди. Водій не навмисно залишає місце ДТП, в більшості випадків це вчиняється внаслідок стресу водія. У моїй практиці було декілька випадків, коли власне дорожньо-транспортна пригода відбулась не по вині водія. І кримінальне провадження відносно водія за ч.2 ст.286 КК України закривалось. Однак, дії водія надалі кваліфікувались ще за ст.135 КК України.
Дана стаття передбачає покарання за: завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Серед водіїв існує така думка — якщо діями водія все одно б не можна було врятувати життя потерпілого, то кримінальна відповідальність відсутня. Однак, це не відповідає дійсності. На практиці суди визнають водіїв винуватими за ст.135 КК навіть у випадку, якщо б водій залишився, але його дії все одно б не врятували життя потерпілого. Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у своєму рішенні від 11.03.2021 р. у справі № 711/798/18 вказавши наступне: навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за ст.135 КК.
Таким чином, залишати місце ДТП не можна ні в якому разі.