Адвокат Грабчук О.В.

Адвокат Житомир, юрист Житомир

Зв'яжіться з нами
067-994-23-34, 063-942-61-48

Шлюбний договір з громадянином Німеччини


    На сьогоднішній день все частіше трапляються випадки укладення шлюбу громадянкою України з іноземцем. Велика кількість українок виїжджають на заробітки або на проживання в європейські країни: Польщу, Італію, Нідерланди, Данію, Чехію, Німеччину. При цьому, укладаються шлюби громадянок України з іноземцями. І важливу роль відіграє менталітет країни, громадянином якої є іноземець.
   Так, до нас звернулась наша постійна клієнтка, яка на даний час вже проживає в Німеччині (м. Берлін). Остання виїхала до Німеччини до свого майбутнього чоловіка (громадянина Німеччини) з метою створення сім’ї та укладення шлюбу. Але вона була дуже здивована, коли майбутній чоловік запропонував їй укласти шлюбний договір. Клієнт не могла зрозуміти необхідність укладення шлюбного договору, оскільки вона та її чоловік укладають шлюб «на взаємних почуттях». Однак, і майбутній чоловік, і члени його родини наполягали на укладенні такого договору і звернулись до німецького нотаріуса. При роз’ясненні положень проекту шлюбного договору нашій клієнтці нічого не було зрозуміло взагалі і тому вона звернулась до нас за допомогою. При цьому, нам було надано на вивчення проект вказаного шлюбного договору на німецькій мові. Перед нами була поставлена наступна задача. У випадку розірвання шлюбу – залишити майно клієнта в її особистій власності. Дане майно складається з двохкімнатної квартири в м. Житомирі та дачного будинку в передмісті, що належать їй на праві приватної власності.
   Юридичною компанією адвоката Грабчука було замовлено якісний переклад проекту шлюбного договору і проаналізовано його у відповідності до норм чинного німецького цивільного та сімейного законодавства. Так, зокрема, було вивчено проект шлюбного договору через призму відповідності до положень Німецького Цивільного Уложення 1896 року (так званий Buergerliches Gesetzbuch або BGB). Слід відмітити, що дане Уложення написано мовними зворотами на момент його прийняття, що у свою чергу утруднювало розуміння не лише відповідних юридичних норм, а власне їх призначення, можливості застосування у тому чи іншому випадку, застосуванні на практиці у відповідності до конкретної ситуації.
   За результатами вивчення норм BGB (в т.ч. §§ 1363-1364) та співставлення їх з положеннями проекту шлюбного договору було встановлено, що в Німеччині на сьогоднішній день діє принцип роздільності майна подружжя, якщо інше не встановлено шлюбним договором. Тобто, все майно, що набуте чоловіком і дружиною до укладення шлюбу і після його укладення, придбане за власні кошти, являється особистою приватною власністю кожного з подружжя. У період набуття в шлюбі нового майна кожний з подружжя особисто примножує своє майно.
   У проекті шлюбного договору були наявні чіткі посилання на відповідні норми BGB і таким чином наша клієнт була повністю забезпечена від поділу майна, що належало їй до шлюбу (вказаної квартири та дачного будинку) у випадку можливого розірвання шлюбу.
   В той же час, майбутній чоловік забезпечував себе на випадок розлучення. Прописавши, що всі доходи за час шлюбу від його підприємницької діяльності (останній займався фермерством) будуть лише його приватною власністю. Також визначалась сума коштів, яку майбутній чоловік повинен був надавати на потреби сім’ї. Крім того, визначалась максимальна грошова межа аліментів на користь дітей, яку сплачуватиме чоловік у випадку розлучення. Так німець забезпечив себе від надто великих сум аліментів при розлученні.
   Крім того, в проекті шлюбного договору було визначене наступне правило, згідно з яким всі пенсійні накопичення подружжя, зроблені в період шлюбу, при розлученні підсумовуються і діляться навпіл. Таким чином, майбутній чоловік на випадок розлучення здійснив фінансове забезпечення своєї дружини. Оскільки, в майбутньому вони (подружжя) планували народити дітей і дружина б не працювала, а займалась їх вихованням та веденням домашнього господарства. Без зазначення вказаного вище положення, дружина могла б отримувати у випадку розлучення мінімальне пенсійне забезпечення.
  Таким чином, майбутній чоловік нашої клієнтки потурбувався навіть прописати в шлюбному договорі її матеріальне забезпечення на випадок розлучення. І можна говорити, що даний шлюбний договір має своєю метою зафіксувати відповідні правила щодо матеріального становища кожної із сторін у випадку розлучення. Це не було недовірою німця до своєї майбутньої дружини, це був прояв менталітету німців до майнових відносин у шлюбі.